Перейти до вмісту
← Про «Задум»

Готовий приклад історії

Лист для Олени

Бриф → чернетка → ваші правки → наступна сцена. Подивіться, як один задум стає текстом, над яким працює автор.

Це підготовлена коротка історія українською, доступна без реєстрації. Перегляд не запускає ШІ й не витрачає бали. У майстерні перед генерацією ви бачите ціну в балах, після неї отримуєте чернетку. Текст можна редагувати, зберігати й експортувати в Markdown, DOCX або EPUB.

01 / основа

Бриф історії

Бібліотекарка Марта знаходить старого неврученого листа до своєї матері Олени. Батько визнає, що сховав його, аби уникнути нової сварки. Марта має дати матері самій вирішити, чи відкривати давній конфлікт і відповідати сестрі. Її вибір може змінити звичний порядок у родині.

Бриф першої сцени

Під час прибирання батькового кабінету в бібліотеці Марта знаходить незапечатаний лист від тітки Галини, якої мати не згадує чотирнадцять років. Марта хоче з’ясувати, чому лист до матері опинився в батьковій шафі в бібліотеці. Зворотна адреса доводить, що лист мав конкретну авторку й шлях до родини, але батько давно просив не торкатися його старих речей.

План / за бажанням

Можна намітити продовження

  1. 01

    Конверт у каталозі

    Під час прибирання батькового кабінету в бібліотеці Марта знаходить незапечатаний лист від тітки Галини, якої мати не згадує чотирнадцять років.

  2. 02

    Чашка, якої не допили

    Марта приносить конверт батькові додому, і він пояснює, що сестри посварилися через спадщину, а він залишив лист у бібліотеці, захищаючи звичний образ родини.

  3. 03

    Відповідь Олени

    Олена читає лист удома, просить почути всю правду від Марти, а потім власноруч пише Галині коротку відповідь і просить відправити її.

02 / чернетка

Чернетка першої сцени

Конверт у каталозі

У колишньому кабінеті батька ще тримався запах картону, пилу й кави з термоса. Він пішов на пенсію два місяці тому, але ключі від службового входу залишив Марті, щоб вона допомогла розібрати шафу з каталогами. За вікном двірник згрібав мокре листя в довгі темні вали. На столі лежав список книжок, які мали піти до сільської філії, і батьків почерк раптом здався їй надто обережним.

Між картками на літеру «С» випав конверт кремового кольору. На ньому стояло: «Олені Коваль, особисто». Клапан був розклеєний. На звороті — адреса в Чернігові та ім’я: «Галина Руденко». Марта знала це ім’я з одного маминого речення, сказаного колись на кухні: «У мене немає сестри». Вона перевернула конверт двічі, ніби адреса могла змінитися від самого погляду. З коридору долинув дзенькіт ключів, і Марта машинально прикрила лист долонею.

Марта вже взялася за аркуш, коли знову помітила слово «особисто». Вона мала віднести його матері. Натомість сіла на батьків стілець і прочитала до кінця. Галина писала, що після семи років мовчання хоче зустрітися, не виправдовуючись і не вимагаючи пробачення. Вона залишала номер телефону та просила відповісти до кінця місяця. Дата на аркуші була березнева, сім років тому. Марта повернула аркуш у конверт. Картки на «С» ще треба було перенести в нову шухляду. Вона взяла першу, не прочитала назви й поклала назад.

03 / авторська редактура

Текст оживає в деталях

Початкове формулювання

Марта була розгублена через знайдений лист.

Після редактури

Картки на «С» ще треба було перенести в нову шухляду. Вона взяла першу, не прочитала назви й поклала назад.

Приклад авторської правки: замість загального пояснення розгубленості — дія Марти, яка не може повернутися до звичайної роботи. Збережений фрагмент входить до першої сцени вище.

04 / наступна сцена

Продовжуйте після своїх правок

У майстерні збережіть свої правки й перейдіть до наступного розділу. Для нього можна задати новий бриф. Тут продовження вже підготовлено — прочитайте, як знахідка Марти змінює розмову з батьком і рішення Олени.

Чашка, якої не допили

Бриф: Марта хоче почути від батька правду про лист і зрозуміти, чи він навмисно позбавив Олену вибору. Батько визнає, що сховав лист, бо боявся повернення старої сварки, а Марта мусить вирішити, як сказати про це матері без нового обману.

Батько жив у сусідньому будинку, де на підвіконні сушилися яблучні шкірки. Коли Марта поклала конверт поруч із його чашкою, він не запитав, звідки вона його взяла. Просто зняв окуляри й потер перенісся. За стіною глухо працювала пральна машина. Він потягнувся до конверта й зупинив руку над столом.

«Галина приїхала тоді, коли померла бабуся», — сказав він. Сварка через будинок тривала один вечір, але Олена після неї не відповідала на дзвінки. Через сім років Галина написала знову, уже без згадки про спадщину. Батько отримав лист у бібліотеці: поштар заніс його разом із газетами й попросив передати Олені після роботи. Він прочитав, сховав конверт у каталогах і сказав собі, що так береже Олену від нового болю. Спершу хотів віддати за тиждень. Потім за місяць. Конверт залишився між картками.

Марта спитала, чому не віддав листа хоча б потім. Батько провів пальцем по подряпині на столі. «Бо тоді довелося б визнати, що я вирішив за неї. Я вже сказав їй, що Галина більше не пише». Він не просив Марту мовчати. Повернув конверт. «Я поговорю з нею», — сказав. «Коли?» Він подивився на годинник. Олена мала повернутися з роботи за годину. Перед дверима Марта почула, як він знову вмикає чайник, хоча чашка була ще повна. У дверях вона зупинилася. «Я залишуся до мами». Батько відсунув для неї стілець.

Відповідь Олени

Бриф: Марта хоче передати матері лист і батькове зізнання так, щоб остаточне рішення залишилося за Оленою. Олена може відмовитися від контакту, а може відповісти сестрі; Марта не має права підмінити її вибір власною цікавістю.

Коли Олена повернулася, на плиті вже кипів компот. Марта поклала конверт на клейонку й сказала, де знайшла його. Батько почав пояснювати. Олена підняла долоню: «Я спочатку прочитаю». Олена довго дивилася на адресу в Чернігові, а тоді вийняла й розгорнула аркуш. Прочитала мовчки, зупиняючись після кожного абзацу. Марта потяглася зменшити вогонь. «Ти теж читала?» Вона кивнула. Олена перевернула лист і дочитала зворотний бік.

«Вона ще там живе?» — спитала Олена. «Можу перевірити», — сказала Марта. Олена посунула до неї лист: «Тільки спитай адресу». Марта набрала номер, записаний унизу. Жінка відповіла відразу; її голос був низький і трохи захриплий. Вона підтвердила адресу та сказала, що не чекала відповіді після стількох років. Олена слухала, сидячи біля вікна, де на склі збиралася пара.

Потім Олена дістала з шухляди чистий аркуш. Спершу написала: «Галино, я не готова зустрічатися». Закреслила. Внизу з’явилося інше: «Галино, я прочитала твого листа. Можу поговорити. Залишаю свій номер. Якщо ти досі хочеш — подзвони». Олена підписала конверт, дала його Марті й сказала віднести на пошту вранці. Марта поклала лист до кишені, а матері залишила номер сестри на холодильнику, під магнітом із торішнього ярмарку. Вона вимкнула конфорку, витерла липку пляму й не стала питати, що Олена скаже Галині під час розмови. На аркуші лишилася закреслена перша фраза, і Олена не сховала її під чистим папером.

Яка історія чекає на вас?

Почніть із героя, його прагнення й одного складного вибору. У майстерні переходьте до першого розділу й задайте бриф сцени. Світ, персонажі та план — за бажанням.

Записати свій задум

Вартість дій ШІ у балах показується перед запуском.

Приклад історії: бриф, чернетка й авторські правки — Задум